Село розташоване на правому березі річки Щирок, недалеко від місця її впадіння в Дністер. Місцевість ця низинна, в давнину була заболочена. Уздовж Щирка здавна густо росли верби, від яких, очевидно, і пішла назва села.

Поселення було засноване для польських і німецьких колоністів, які мали освоювати галицьку землю. В 1403, 1408 рр. король надає поселенню міське право і заохочує колоністів. В 1407 р. Іван Волошин дістає право за річну данину поставити корчму «Верб'яж» на Щирку в Щирецькій Волі. Можливо до 1403 р. ці терени носили таку назву. Декретом короля 17.06.1423 р. Владислав Ягайло підтвердив магдебурзьке право Вербіжа і поставив тут війтом львівського митника Волчка. В 1425 р. війт дістав ще пустуючі землі Вербіжа для свого забезпечення і посадження на цій землі осадників. Але ця справа йшла туго, осадники йшли неохоче на терени, заселені українцями.