Минулої середи відбулася позачергова сесія Миколаївської районної ради, на якій депутатами прийнято бюджет району на 2010 рік.
Про нюанси цього головного фінансового документу говорила Зоряна Москалюк, начальник райфінуправління. Запитання до доповідача мали депутати Віктор Марчишин, Зиновій Блискун, Віктор Козоглодюк, Роман Качмар, Юрій Шипов, Віра Гичка, Пришляк, Зиновій Баранецький. Доповнення та роз’яснення вносили голова райради Василь Созоник, його заступник Ігор Пілка, а голова райдержадміністрації Василь Кіндрацький відповів на зауваження депутата Романа Качмара про недостатність коштів (2 мільйони гривень), передбачених районним бюджетом-2010 на будівництво Черницької ЗОШ. Після бурхливого обговорення проекту за нього проголосували усі присутні на сесії депутати.
Колись бюджетна сесія районної ради була основною подією року. Адже саме у бюджеті закладались усі витрати освіти, медицини, культури, спорту та багатьох інших сфер нашого життя на увесь рік. Оскільки грошей завжди бракує, то й результат був не гарантований.
Ситуація й надалі не змінилась, та цьогорічний бюджет приймається в середині травня і щось підкоригувати чи поправити депутати можливості, практично, не мали. Адже дотепер неоплачені мільйони за роботи, виконаних ще минулого року, сотні працівників не отримали через це свої зароблені гроші, хоч, як це парадоксально не звучить, гроші у замовника були. Та без цього документу виплатити їх не можна. І тільки голосування у сесійній залі дало хід рухові грошей із казначейських рахунків. Запрацюють будівельники, почнуть фінансуватись програми, бо гроші поки що є, хоч і процес наповнення бюджету сповільнився і певні тривоги присутні.
В інших районах та містах ситуація набагато гірша. Міський голова Дрогобича, приміром, заявив, що місто зможе протриматись тільки 2 місяці. Наша ситуація не викликає великого занепокоєння, але й сподіватись на безхмарне життя не варто. Найбільше тривожить значне скорочення надходжень від прибуткового податку, бо цей факт свідчить про значне зменшення легальних виплат заробітної плати. Усі розуміють можливі наслідки такої тенденції. Проте є сподівання, що таки запрацює будівельна індустрія, бо надворі кінець весни і сезонний чинник усунуто…
У порядку денному було ще одне цікаве питання – «Про внесення доповнень та змін до програми по земельній реформі та охороні земель на 2008-2012 роки». Вже сама програма є вельми цікавим документом. Не пригадую, чи була вона оприлюднена. Бо є над чим подумати. І грошей на її виконання передбачено чимало. Щоправда, здебільшого тут використовуються кошти, отримані від компенсацій за втрати земель сільськогосподарського призначення. Відповідно, і сфера їх використання обмежується доволі жорсткими рамками. Але… Якщо Тернопілька сільська рада багата і може собі запланувати 2 мільйони на розчистку річки Прірва чи мільйон на осушення заболочених земель, то витрачати мільйони бюджетних грошей району на влаштування водорегулюючої водойми в урочищі «Під Закладом» з тим, щоб за громадські кошти зробити комусь озеро, яке й так безкоштовно (або за копійки) потім приватизують, вважаю недоцільним. Вже краще одразу це озеро продати бажаючим, нехай облаштовують своїм приватним коштом. Як вважаю незрозумілим заплановані 300 тисяч миколаївськмх коштів на складання схеми охорони та використання земель по міській раді. І це після того, як виготовлено проект просторового розвитку, сотні тисяч витрачено на виготовлення генплану, ще сотні пішли на покращення пасовищ (при наявних 3-х коровах), на очистку канав, засипку ярів? Не знаю, може хтось і зауважив якісь роботи, та ніяк отого когось не можу відшукати. Тому боюсь, що оті настирливо пропихувані проекти є черговою авантюрою, замаскованою благородними ніби то намірами. Тому й голосував проти. На жаль, більшість депутатів підтримала це рішення.
Чи не краще було б серйозно зайнятись саме системою водовідведення, бодай прокласти трубу від вул.Бандери до Підлісся, щоб ліквідувати невідомо що (чи то стихійне сміттєзвалище, чи ставок – болото), яке стало чималою проблемою для жителів вулиць Бандери і Котляревського. Зрештою,таких місць у Миколаєві чимало, а коштів, як завжди, бракує. А, може, просто вони не раціонально використовуються? Може, у жителів райцентру є своє бачення черговості вирішення наших проблем і озеро біля Закладу далеко не перше в цій черзі?
Ярослав Муха