Нічого неординарного я не роблю. Просто належно виконую свої обов’язки, але намагаюся завжди робити це чесно і сумлінно, - переконує 27-річний старший лейтенант міліції.
Пересічного громадянина, як правило, зовсім не цікавить складна структура МВС, розподіл функцій між підрозділами. Вона знає: якщо виникла проблема - йди до дільничного. А кожне таке звернення, фактично, є виявом довіри до мене як до представника влади, і я мушу цю довіру обов’язково виправдати. Про те, наскільки нелегкою є праця дільничного інспектора міліції, сказано вже багато - і з високих трибун, і зі сторінок газет. Представники цієї служби є найпершою і найголовнішою ланкою профілактичної роботи правоохоронців. На них покладається контроль за особами, схильними до скоєння правопорушень або й злочинів, за тими, хто повернувся з місць позбавлення волі. Дільничний мусить вгамовувати сімейні та сусідські конфлікти, знати, як мовиться, «хто чим дихає і в який бік дивиться». Тому поняття «день» і «ніч», «будні» і «свята» для цієї категорії службовців є умовними та легко змінюваними. Від світанку старший дільничний інспектор Петро Білий вже на робочому місці. І це, якщо нема «ексцесів» тривожних щонайменше до сутінків. Але якщо трапиться щось надзвичайне, то зустріне новий світанок, як кажуть, при обов’язках. Загалом за свою службу в ОВС особисто розкрив 22 злочини... Такий щоденний режим - для людини з добрим здоров’ям та міцними нервами. А ще, додамо, і з міцними переконаннями у тому, що тільки в такий спосіб здобувається надійний авторитет дільничного інспектора міліції, який збільшується пропорційно до зростання віри людей у власну захищеність. Шлях Петра до цієї життєвої стежини, яку він сам тепер вважає найголовнішою, вийшов доволі довгим і звивистим. Навчався у Вишнянському державному аграрному технікумі, а після успішного його закінчення два роки віддав Збройним Силам України, закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ.
Роботу дільничного інспектора одноманітною не назвеш, - зауважує старший лейтенант. - Інколи доводиться озброєного злочинця наздоганяти, а іншим разом і в засідці посидиш кілька годин чи навіть добу.
При цьому навантаження на дільничного за кількістю населення на території, яку він обслуговує, а це Надітичі, Пісочна і Розділ, становить 8,3 тисячі осіб (при затвердженій нормі до 3 тисяч). Щодня до дільничного йдуть люди зі своїми скаргами та проблемами. Тематика звернень найрізноманітніша: від потреби вгамування сімейних дебоширів – до крадіжок мобільних телефонів, барсеток, жіночих сумок або ж, навіть, пограбувань та розбою. Не думав колись, що саме така робота стане моєю долею. А нині відчуваю, що знайшов своє покликання, - зізнається міліціонер. - Не уявляю і себе поза дільницею, відірваним “від землі». Вже неодноразово лунали припущення від старших колег: а чи не варто спробувати себе на більш солідній посаді, надходили навіть конкретні пропозиції. Але кабінет - не моє. Мені треба спілкуватися з людьми, розв’язувати їхні проблеми, відчувати, що допомагаю їм - просто тут і зараз.
На досягнутому дільничний міліціонер зупинятися не збирається. І вже готується до конкурсу в управлінні ГУМВСУ у Львівській області. Безумовно, успіхи дільничного
інспектора в практичній роботі значною мірою базуються на його професіоналізмі, а на запитання: «Чому саме обрав професію міліціонера?» Петро Білий відповів: «Тому, що маю бажання допомагати людям»