При першому ж поглядi на каменерiзнi композицiї Мiрошнiкова на згадку приходять iмена й роботи визнаних майстрiв, i, перш за все, Карла Фаберже.
Ім'я Фаберже - це, як зараз прийнято говорити, розкручений бренд, який у бiльшостi асоцiюється з iмператорськими пасхальними яйцями. Революцiйна iдея Фаберже вирiзати фiгурки людей з рiзнокольорових напiвдорогоцiнних мiнералiв привела до створення цiлої серiї статуеток. Кiлькiсть розкиданих по всьому свiтi екземплярiв нараховує за рiзними оцiнками вiд 50 до 80. Вони такi ж рiдкiснi, як i пасхальнi яйця. Суперечки про художню цiннiсть цих робiт не вщухають до сих пiр. Деякi мистецтвознавцi висувають серйознi закиди Фаберже у кiтчi, тодi як шанувальники його творчостi голосують круглими сумами за надзвичайно рiдкiснi рiзьбленi фiгурки майстра на всесвiтньо вiдомих аукцiонах.
Українець за походженням Василь Коноваленко {1929-1989) - єдиний визнаний майстер, iм'я якого згадується у зв'язку з неослабною увагою до каменерiзних фiгурок Фаберже. Дехто ввважає, що вiн перевершив за складнiстю та глибиною опрацювання знаменитi вироби придворного ювелiра. З цим можна погоджуватися або нi, однак важко заперечувати, що Коноваленко, театральний художник за фахом, першим внiс до каменерiзного мистецтва поняття жанру, композицiї та сюжету.
Якщо серiя квiтiв ("Пролiски", "Суницi", "Весна") та брошок для їх автора О. Мiрошнiкова - це власний погляд на красу каменя i данина каменерiзним традицiям вiдомих майстрiв, то надзвичайно складнi жанровi композицiї "Осiчка" та "На живця" говорять про автора як про смiливого художника, що виходить за рамки напрямку, започаткованого в майстернях Карла Фаберже.
Каменерiзнi традицiї Фаберже та iдеї Коноваленка Мiрошнiков розвиває передусiм через рiзноманiття матерiалiв, кольорiв i насиченiсть композицiй ювелiрними деталями, багато з яких, так само як i окремi фрагменти, вражають самi по собi (точнi ювелiрнi копiї рушниць з оптичним прицiлом з турмалiну, трофейна качка на ременi мисливця, мiнiатюрнi рибальськi снастi та спiнiнг рибалки i т.iн.).
У кожнiй композицiї звертають на себе увагу каменерiзнi мiнi-натюрморти, багатi на безлiч майстерно виконаних з рiзноманiтних матерiалiв "їстiвних" та "неїстiвних" деталей.
Якщо в цих композицiях натюрморти -це лише фрагменти, то в "Маленькому злодюжцi" увесь сюжет побудований довкола каменерiзного натюрморту. Пластика кварцового кота i розбита чарка з гiрського кришталю передають вiдчуття дiї, що триває.
Легкий гумор, який вiдчувається в кожнiй сюжетнiй композицiї, створює враження, що й робота далася художниковi легко. Але тiльки той, хто хоч трохи знайомий з таємницею ремесла, розумiє, яка колосальна й кропiтка праця стоїть за кожною, нiби незначною, деталлю.
Викликають захоплення майстерно виконанi "Жук-вусач" та "Сорока-злодiйка". Поза, поворот голови i живий блиск опалових очей "Сороки-злодiйки" робить цю роботу сюжетною: обережна сорока чи то присiла переховати здобич, чи то, озираючись довкола, тiльки-но збирається поцупити витончене кольє.
Вражає той факт, що вiдомi кожному каменерiзовi серйознi труднощi при обробцi твердих мiнералiв не обмежують художньої фантазiї та задумiв Мiрошникова. Для кожної деталi автор пiдбирає свiй колiр та вiдтiнок вiдповiдним мiнералом. Якщо живописець шукає кольорову гаму в змiшуваннi фарб, то каменерiз шукає потрiбний колiр у природi, причому бажано заздалегiдь знати, який вiдтiнок може дати мiнерал пiсля обробки. А це вимагає досвiду та глибоких знань мiнералогiї.
Так хто ж вiн, Олександр Мiрошнiков? Мiнералог? Ювелiр? Каменерiз-скульптор?
Вiдповiдь приходить сама пiсля уважнiшого знайомства з його роботами: це - митець-вiртуоз зi своїм поглядом на свiт каменя i неповторним авторським стилем; художник, який знайшов власний шлях у каменерiзному мистецтвi, долаючи одну вершину за iншою.
Складнi натуралiстичнi чи романтичнi ("Грот Монте-Крiсто") сюжети реалiзованi автором завдяки високiй майстерностi, володiнню рiзноманiтними ювелiрними та каменерiзними технiками, включаючи росiйську та флорентiйську мозаїки (картина "Царство флори" та стiл "Сонячний день").
Синергія матеріалів та технік
Творчий пошук Олександра Мiрошнiкова за останнi два роки був сконцентрований на шляху поєднання рiзноманiтних матерiалiв i технiк. Експерименти в цьому напрямку для митця - не самоцiль, а засiб для виразнiшого втiлення авторських задумiв та рiшення художнiх завдань. Цi пошуки уособлюють загальну тенденцiю в мистецтвi 90-х рр. - тенденцiю до зближення i взаємопроникнення образотворчого та декоративного мистецтва.
Працюючи на стику жанрiв, за допомогою синергiї рiзноманiтних матерiалiв та технiк, О. Мiрошнiков прагне створити нову образну структуру, досягти ефекту "трьохвимiрного живопису". Застосування напiвдорогоцiнних каменiв та емалей, поєднання скульптурної форми художнього металу та ювелiрної пластики надають роботам Мiрошнiкова виразностi та живописностi.
У "Нiчному мисливцi" за допомогою авторської технiки передано вiдчуття нiчного лiсу. Для втiлення "шишкiнських" мотивiв у композицiї "Жага життя" знадобилося 10 тисяч (!) голок для ювелiрного опрацювання деталей сосни. Традицiї вiденської бронзи в поєднаннi з ювелiрною пластикою трансформуються в львiвськi мотиви "Старого мiста". У суто нацiональному сюжетi "Русалки Днiстрової" надзвичайна мальовничiсть досягнута завдяки новiтнiй авторськiй технологiї об'ємного вiдтворення гiрського потоку.
Для здiйснення художнього задуму в кожнiй роботi митець шукає власнi композицiйнi та кольоровi рiшення, освоює новi прийоми поєднання скульптурної та ювелiрної технiк, формуючи, таким чином, свiй власний авторський стиль композицiї.