Слово Свистовича важить!

Хтось пише мемуари, а хтось розпочинає нову сторінку. Я обрав друге. Іноді я думаю, що якби ситуація в державі була інакшою, то я б також писав мемуари, рибалив, бавив онуків. Але у цей час я розумію, що стояти осторонь мені не дозволяє моя совість. Я такий трохи старомодний, старого гарту: коли виникає загроза твоєму дому, кожен справжній чоловік повинен щось робити.

- Ви раніше не брали активної участі у політиці?

- Я декілька разів обирався до сільської ради. Там коло обо­в'язків торкається господарських питань, які я вивчив доскона­ло. Тепер я знаю, як вирішити багато проблем у сільській місцевості. Проте катастрофа, перед якою стоїть Україна, змусила мене мобілізуватися. Але також не був прихильним до існую­чих раніше партій - бо їхня нещирість, несправжність відчутна.

- Партія знайшла Вас чи Ви знайшли партію?

- Вже давно минув той час, коли мене би міг хтось зна­ходити чи не знаходити. Звичайно, це я знайшов партію «Україна - вперед». Лідери цієї команди - нові люди на політичному горизонті, мають добру освіту, успішний досвід роботи. Тому і програма партії викликала у мене довіру, адже плани підкріплені конкретними економічни­ми розрахунками, вибрано збалансовану та продуману стратегію розвитку різних секторів економіки, сформуль­овано реалістичні та адекватні цілі. Я вірю цій партії та її лідерам, хотів би втілити в життя власне такі стратегії.

- Наступне питання, думаю, дуже важливе для захід­них областей: "Вас не зупиняє той факт, що партію «Ук­раїна - вперед» представляють як проект влади?"

- Ви чудово знаєте, що ми живемо у добу політичних техно­логій і стратегій політичної боротьби. Власне, до таких стра­тегій і належать спроби голослівно очорнити конкурента. Дійсно, ця технологія працює: багато громадян не вникають у деталі, їм легше сприймати чорно-білий світ. Проте, згадайте, свого часу подібні звинувачення застосовувалась і проти «Фрон­ту змін» і «Удару». Особисто я не вважаю партію «Україна - вперед» проектом регіонів. Не маю підстав так вважати. Це самостійна політична сила, яка нічим не дискредитувала себе.

- А які політичні технології застосовуєте особисто Ви у вашій передвиборчій боротьбі?

- Найкращий ефект має інформування та прямі комунікації з виборцями. Я дуже багато зустрічаюсь з людьми, відкрито роз­повідаю їм про мій життєвий шлях, про цінності та принципи, яких дотримуюсь. Я вважаю, що виборець має знати свого кандидата не лише з агітаційних матеріалів, а й «в лице» - у живій розмові, як особистість та як політика.

- Які принципи у депутатській роботі будуть важли­вими для Вас?

- Я впевнений у своїх життєвих засадах, які буду сповідува­ти і в Раді - мужність та відповідальність. Мужність прийняти рішення, зробити той перший крок і не боятися пропонувати щось нове - ідею, проект, спосіб дій.... Відповідальність, на­томість, свідчить про зважену і прораховану впевненість у своїй правоті, готовність доводити справу до кінця, «тримати удар» при тимчасових невдачах, вірити у перемогу.

- Ваші головні конкуренти мають пряме відношення до олігархів. Вони здатні «засіяти грошима» округ. Чим зможете їм протистояти?

- Коли я говорю про відповідальність депутата, це озна­чає, що не збираюсь дешевими обіцянками заробляти собі бали у передвиборчій боротьбі. Я живу поряд з цими людь­ми, а я знаю проблеми цих районів, а мене знають в ок­рузі. Ніхто не закине мені, що я не дотримався свого сло­ва - всім відомо, що слово Свистовича важить!

Важливо не втратити цей зв'язок з людьми, котрі дові­рили мені захист своїх інтересів. Виборець повинен мати змогу підійти до свого депутата і сказати в очі: «Слухай, Ти працюєш, чи дурнею займаєшся?»

До того ж, маючи інженерну та юридичну освіту, я знаю про багато речей, які не уявляють собі «гості» нашого округу. А більшість із тих кандидатів - чужі для мешканців. Вони є таки­ми собі кабінетними працівниками, ставлять собі за мету наоб­іцяти і зникнути на п'ять років.

- Над якими напрямками роботи плануєте зосереди­тися у Раді?

- Що стосується законодавчих ініціатив, то я маю важливі напрацювання у двох напрямках: законності і правопорядку та місцевого самоврядування. У цих сферах я маю реальний життєвий досвід, а вони є одними з базових для функціону­вання суспільства. Самостійно керувати своїм життям, спира­ючись на закон та перебуваючи у безпеці, - ось що потребу­ють виборці та вся Україна задля подолання кризи.