Тарас Батенко: «Мене критикують ті, хто не може сказати нічого на свою користь!»

- Вас справді дуже часто мож­на побачити у селах Золочівського, Миколаївського, Перемишлянського районів. У Вас, ма­буть, напружений графік?

- Насправді, для мене це звич­ний робочий ритм. На відміну від інших кандидатів, я проїхав кожне село нашого виборчого округу. Знаю проблеми людей не з книжок чи газет, а із живого спілкування з ними. Знаю, в якому селі пробле­ми зі школою, де дитячі садочки потребують допомоги, що потріб­но для роботи ФАПам. Це важка праця, адже інколи за день треба проїхати 200-300 кілометрів і, ча­сами, не найкращою дорогою. Ска­жу відверто, що дві речі дають на­снагу для щоденної роботи - це підтримка сім'ї та підтримка грома­ди, яку я відчуваю на кожній зу­стрічі. Це найвища плата за цю ро­боту, яку роблю для нашого з вами краю. У мене немає часу критику­вати інших, у мене немає часу об­говорювати чи обливати брудом своїх опонентів. Завжди буду гово­рити тільки про свої справи. А гро­мада дасть свою оцінку кожному.

- Ваші опоненти не такі толе­рантні до Вас. Ми часом бачимо і зірвані листівки, і заляпані фар­бою бігборди, і анонімні листів­ки про ніби то Тараса Батенка. Як Ви до цього ставитесь?

- З одного боку, кажуть, що коли тебе критикують опоненти, зна­чить, ти йдеш правильним шля­хом. Ми щодня бачимо увесь цей бруд, який ллється на мене. Але як людині мені дуже прикро та на­віть боляче дивитись на це. Мене на кожній зустрічі запитують, чому я не даю відповіді своїм опонен­там? У мене немає часу займатись дискусіями із неморальними і слаб­кими людьми. Я йду впевнено і можу сміливо дивитись в очі лю­дям. Мене так виховали батьки. Ввважаю, що мене критикують ті кандидати, які не можуть сказати нічого на свою користь. Це їх спра­ва, Бог їм суддя. Якщо б вони го­ворили правду, думаю, що листів­ки і газети, в яких паплюжать моє ім'я, були б не анонімними, а мали б конкретного автора. Мені шкода і наших виборців, яким на голову сипеться весь цей непотріб та не­гатив.

- Кого бачите своїм союзни­ком у майбутньому?

- Моїм головним соратником є і буде громада нашого краю. Моє спілкування з громадою, з місце­вими лідерами - це запорука того, що ми спільно вирішуватимемо багато питань, пов'язаних із нашим округом. Нам треба щодня робити корисні справи і не оглядатись на дрібниці.