Нагадаю, що Василь Кіндрацький (бат.ОУН) загинува на східному фронті від танкового снаряду більше року тому.
Під час розгляду питання встав якийсь дідо із цієї вулиці і сказав, що він проти, бо будучи колись головою райдержадміністрації - Кіндрацький не провів на вулицю каналізацію і не заасфальтував дорогу.
Незважаючи на те, що пан Блискун, під час дискусії, сказав, що у нього є значна частина підписів жителі вулиці за перейменування - позиція депутатів не була однозначною у цьому питанні. Почали говорити за додаткові слухання, чи всі підписалися, чи не заперечує родина...
Мені ще ніколи не було так огидно за своє місто, як в цей час!
Ми дивуємось східнякам, які не хочуть перейменовувати вулиці Леніну, бо він нас знищував - називаємо їх "сєпарами".
Хто ж ми, коли не хочемо перейменувати вулицю ім"ям того, хто віддав за нас своє життя? За те, щоб ми жили в незалежній Україні, за яку століттями боролись наші діди і прадіди; за те, щоб ми жили у цілих будинках; щоб ми з них не втікали; щоб над нашими головами не свистіли кулі; щоб наші діти не вміли розрізняти снаряди за звуками...
Скільки кілометрів асфальту чи каналізаційної труби коштує людське життя?
Це перейменування не для Кіндрацького - це перейменування для нас, бо там, де пам"ятають загиблих, будуть ті, хто захищатиме живих.
Рішення прийнято: рівно 14 голосами, як і потрібно (з 20 присутніх).
Якщо для когось ця слава цінніша за те, щоб бути поруч з дружиною і ростити двох малих дітей, вперед - у нас багато на сході нерозмінованих полів...
