Отже, 19 числа, як розповів Богдан Гуга із Київця, його дочка побачила через вікно, як бузьок сів на гніздо на сусідському подвір’ї, посидів трохи і полетів. А потім лелечу зграю запримітили поблизу теперішньої птахофабрики «Улар». Минулого понеділка там було приблизно сорок птахів, тільки частину яких зафіксував редакційний фотоапарат, бо при наближенні людей вони знялися у повітря. Незабаром знову повернулися. А як повідомив позавчора керівник районного УТМР Михайло Адам, із кожним днем зграя тут розростається. Очевидно тому, що знаходять відповідну поживу у вигляді відходів від діяльності забійного курячого цеху. Адже лелека не харчується зерном, його основний корм – жаби і комахи. Тому намагання районних мисливців і рибалок допомогти зерном і хлібом – марні. У Київці, кажуть, і бульбу для бузьків варили… Однак допомогти цим птахам вижити може риба, м'’ясо, відходи від птиці. Саме тому, як це не парадоксально, лелеки масово гуртуються на сміттєзвалищах, навколо незамерзаючих водойм, у тому числі і технічних. Попри виснаження перельотом і погодну непривітність, залишаються обережними і настороженими. Виживуть, звичайно, найсильніші. Катастрофи у цьому фахівці не вбачають, бо такі природні відбори періодично відбуваються, коли весна запізнюється. Але насторожує те, що ще минулого тижня на теренах Стільської сільської ради жителі бачили мертвих бузьків.
За останні три роки, як стверджує Михайло Адам, білих лелек (як і лебедів) на території району значно побільшало. А найпершими їхніми помічниками стали, як не дивно, енергетики. Справа у тому, що ці пернаті полюбляють будувати свої гнізда на електроопорах, від чого можливі не тільки обриви дротів, але і непередбачувані ситуації, які несуть загрозу випадковим перехожим. Тому працівники Району електромереж уже традиційно встановлюють на бетонні стовпи спеціальні лелечі гнізда, які виготовляють у Львові (вартує 1,5 тисячі гривень кожне). Тільки від початку року, як повідомив начальник Миколаївського РЕМу Роман Шух, поставили по одному у Крупську, Дроговижі, Малій Горожанні і по два у Верині і Дроговижі, днями планують встановити ще п’ять: у Криниці, Малій Горожанні, Вербіжі, Повергові, Раделичах. А вчора бригада із РЕМу закупила рибу і їздила годувати бузьків на озеро поблизу Колодрубів.
Непереливки зараз і лісовим звірам, які уже налаштувалися було на звичний для природи ритм, заданий першим весняним потеплінням. Зайці і дикі кабани уже встигли обзавестися малечею, а сніг поховав увесь корм. Та звірам мисливці району таки можуть допомогти, адже мають ще трохи зимових запасів. Для зайців розвішують у лісі заготовлені улітку так звані віники із малини і березини. Роман Білий із Рудників каже, що торік його осередок припас 2,5 тисячі такої смакоти для зайців. Кабанам підсипають зерна на лісових прогалинах…
«Найгірше те, що водойми замерзли, - переймається Михайло Адам. – Якщо лебедям і качкам це не загрожує, бо вони скупчилися уздовж Дністра, то риби може загинути чимало. Намагаємося, щоправда, і їй допомогти, встановлюючи у лід очеретяні снопи для доступу повітря».
Тим часом, природні катаклізми таки здають позиції, йде до тепла.
До речі, якщо ви вирішили замінити у себе вдома двері, то рекомендуємо входные и межкомнатные двери Тюмени, двери цены. Також треба знати, що встановлення міжкімнатних дверей - це складна процедура, для виконання якої потрібні певні навички і знання. Інакше, неправильна установка дверей може доставити масу незручностей (скрип, важке відкривання, погане закривання дверей тощо). Тому краще всього установку дверей надати професіоналам з магазину http://dverityumen.com.