Люди тонкої душі завжди сприймають світ і усе навколо не так, як інші. Вони захоплені красою весни, замилувані барвами кольорів ранкового поля, закохані у пору юності… Такою людиною, великим романтиком у Гірському є Михайло Олексійович Павлішак – поет, художник, щораз веселий жартівник і водночас добрий мрійник.
Після операції малював уже тільки вдома. Тоді з’явилося у нього ще одне захоплення – віршування.
Я виріс тут, і ясними ночами
Сидів на березі і слухав шелест трав,
Невидимими срібними ключами
Я в мріях нові землі відкривав.
У 1969 році Михайло одружується. Тепер у нього сім’я, нові плани на майбутнє. Здавалося, усе стало на свої звичні місця. Він продовжував віршувати, однак рідні, друзі не завжди розуміли його. Тому Михайло не показував нікому того, що писав. У 2002 році померла дружина, і він ось 8 років живе сам. Син уже має свою сім’ю. Швидко час промайнув…
Життя Михайла Павлішака таке, як і в багатьох інших односельчан – в роботі, щоденних турботах. Слухаючи його жваву розповідь, мимоволі ловиш себе на думці – скільки ще незвіданого криється в цій людині. Він – оптиміст-жартівник. Хоча за плечами стільки пережито – війна, сільська щоденна праця… І ось на схилі літ наважився донести своє поетичне слово до читача.
Презентація збірок Михайла Павлішака (поезії «Спогад», «Оповідання» та нотний збірник «Заспівайте з серцем добрим») відбулася18 квітня в Народному Домі Гірського на творчому вечорі автора «Заспівайте з серцем добрим». Автором ідеї виступив о. Василь Подобівський – адміністратор церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Упорядником видань стала Марія Гев, студентка Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка, яка й вела свято. Разом з іншими учасницями ВІА «Марічка» Наталією Подобівською, Ганною Коваль та Валентиною Андрійчик вона . презентувала пісні на слова Михайла Павлішака, до яких написала музику, – «Віночок рідної землі», «Три місяці», «Вернись до мене», «Чекаю зустрічі», «Заспівайте з серцем добрим». Всі ці пісні вийшли з друку окремим нотним збірником «Заспівайте з серцем добрим». Зал щиро аплодував пісенному слову рідного односельчанина і майстерності виконавців.
Поезії Михайла Павлішака вправно читали учні Гірської ЗОШ (худ. кер. Олександра Вірт) – Денис Левицький, Іванна Чорна, Марта Грушовська, Вікторія Дудич, Марія Микитин, Іван Горуцький, Галина Дудич, Назар Луців, Оксана Лучечко, Юлія Пікулик, Уляна Бокало, Іван Дудич. Гарно виконали музичні композиції Марія та Максим Паленички.
Такий масштабний мистецький проект відбувся в Гірському вперше і тому вдячні слухачі ще довго не відпускали артистів та автора своїми оплесками. На завершення концерту з привітальним словом виступили о. Василь Подобівський, голова СГТзОВ «Горуцьке» Петро Петришин, який надав фінансову допомогу у виданні книжечок, сільський голова Володимир Дудич. А розчулений автор дякував усім за таке чудове дійство і запевнив, що неодмінно порадує нас новими творами.
Марія Гев
Михайло Павлішак
Дністер
Там, де Дністер звивається змією,
Повз ліс сосновий стрімголов біжить,
Щоб у житті свій шлях новий творить.
Я виріс тут, і ясними ночами
Сидів на березі і слухав шелест трав,
Невидимими срібними ключами
Я в мріях нові землі відкривав.
О юні дні! Ви мріями багаті,
У вас я шлях до щастя проложив,
Щоб збулись ви у отчій рідній хаті,
Де материнську ласку залишив.
Напишу про своє село
Не буду більше я писати про кохання,
Напишу краще про своє село,
Про те, як сходить сонце над ним зрання
І як дороги снігом замело.
Село, в якому батьківська домівка
Сховалась в яблуневому садку,
В якому однокласниця-сусідка
Зустріла в барвінковому вінку.
Село, в якому вулиці знайомі,
Через яке вузенька річенька тече.
На березі її між вербами в хатині
Столітній дід – старий солдат живе.
Піти б до нього в гості й запитати –
Що було в нього найдорожче у житті?
А потім з дідом тихо заспівати
Про молодість його й літа ті золоті.
