Та йшли роки, мінялися парламенти, керманичі держави, а віз, як мовиться, і нині там. Чому? На це та інші питання, пов'язані з цим державним символом, видається, найдохідливіше відповів історик Антін Грушецький.
- То була тоді справді велика перемога, - каже пан Антін. — Адже країна прийняла символ, який ще вчора зазнавав офіційної дискредитації, за який чимало борців за волю України віддали життя. На більше сподіватись на той час не можна було. Це був свого роду компроміс - національно свідома частина парламенту погодилася на Малий герб, бо розуміла, що на Великий ще не прийшов час. А прокомуністична більшість пропустила цей ідеологічно чужий, ворожий їй знак державності в надії на політичний реванш і відновлення своїх червоних атрибутів. Принаймні так ми тоді сприйняли цю подію.
- Але чому був такий спротив цьому символу? Його ж придумали не «бандерівці», і не «українські буржуазні націоналісти», це знак наших пращурів, які не знали жодної політики...
- Так, із найдавніших часів тризуб шанується як магічний знак, свого роду оберіг. Це зображення археологи фіксували в багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери і знайдених на широких територіях, в тому числі й нашій. Перша згадка про нього у літописах датована X століттям. Посли київського князя Ігоря (912 - 945 p.p.), укладаючи договір з візантійцями, мали свої печатки з тризубами. За часів Київської Русі цей символ був родовим знаком Рюриковичів, його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. Київський князь Володимир Святославич (980 -1015 p.p.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображався портрет володаря, а з другого - тризуб і напис «Володимир на столі, а це його серебро».
А чому до тризуба було таке негативне ставлення за радянських часів? Думаю, тому, що він уже фігурував на державних символах України, але ворожої комуністичному режиму. Ну, як антипод червоній символіці. Так, у 1917 році Українська Центральна Рада прийняла тризуб як герб УНР, фактично це було схвалено 18 січня 1918 року. А 1 березня проголошено закон про герб, на виконання якого було викладено опис герба з тризубом як головного його елемента. За законом про Злуку тризуб увійшов до крайового герба Західної області УНР. Залишався він головним елементом герба гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії. Чи треба далі пояснювати, яким ворожим був для комуністів цей знак?
- А що символізує тризуб? Є чимало тлумачень - якого дотримуєтеся Ви?
- Маємо щонайменше 30 теорій походження і значення тризуба - сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо. Тризуб символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне, поєднання Божественного, Батьківського й Материнського - священних начал, трьох природних стихій - повітря, води й землі. І все це має глибокий і правдивий зміст. Мені найближче - триєдинство світу, його поділ на небесне, земне й потойбічне. Бачите, цей символ і зображено так, що один з його елементів опускається за горизонтальну лінію. Хоча дехто тлумачить це як посаджене в землю зерно. Що ж, теж гарний погляд.
Тим і вічний тризуб, що його можна читати безконечно. До речі, на думку багатьох визнаних геральдистів, українська національна символіка належить до найбагатших найзмістовніших символічних систем людства. А тризуб, який лежить в її основі, - один із найглибших і найдавніших символів у світі.
- Герб є одним із чотирьох офіційних символів держави - як прапор, гімн і Конституція. Як же так сталося, що за 20 років ми не спромоглися прийняти Великий герб, а послуговуємося Малим?
- Зображення Великого герба було виготовлене і схвалене урядом, але до прийняття у Верховній Раді не дійшло. Напевно, важко догодити смакам 450-ти різних людей. Декому не сподобався Великий герб тому, що за часів козацтва тризуб зображали разом з коронованим левом ліворуч і козаком у національній одежі праворуч. Саме таким пропонувався й Великий герб - у центрі тризуб, тобто Малий герб, як і закон велить, а в обрамленні лев і козак.
