.jpg)
З Божого керівництва та народної ініціативи правника, будівельника, творчу особистість Михайла Сірківа висунули кандидатом до Верховної Ради по мажоритарному виборчому округу № 123. Не формальність цього кроку громади стала не лише прецедентом в Україні, а й засвідчила ще один крок до розвитку громадянського суспільства молодої держави.В час, коли люди мало кому вірять, Михайло Миколайович отримав величезний кредит довіри, приймаючи благословення в святій Унівській Лаврі. У виборчі перегони увійшов не поспіхом, а зваживши свої можливості.
Дехто з його суперників, судячи навіть візуально з кількості дорогих кольорових білбордів, вже встиг потратити мішки грошей! Спробуйте їх сьогодні заробити чесною працею... Люди розуміють: нечесність нас і докопує.
- Що пропонуєте виборцям на зустрічах з ними?
- Сумлінність, працездатність, досвід, обов'язковість. Треба, нарешті, щоб до влади прийшли люди з сумлінням, які принаймні настільки поважають інших, що не принижують їх подачками з «боярського плеча» перед виборами, претендуючи на місію державного законотворця, а самі вже на початку цей закон топчуть. Завдання народного депутата продумати і реалізовувати державницьку Програму, щоб забезпечити з командою однодумців, фахівців можливість людям самим заробити гроші у своїй державі, отримати гідні пенсії.
- А Вам ніколи не доводилось допомагати землякам коштами, в ремонтах шкіл, клубів, доріг?..
- Я це робив після виборів, виконуючи свої зобов'язання перед виборцями як депутат обласної ради. Обдаровування перед виборами в цивілізованих країнах, до яких прагнемо увійти, називається політичною корупцією. За таке за законом знімають з виборчих перегонів і з'ясовують походження «шалених» грошей.
- Не дарма колеги називають Вас законником. Признаюся, у водія дізнався, що не дозволяєте навіть швидкість на дорозі перевищувати, щоб не ризикувати чиїмсь здоров'ям і не зловживати своїм службовим становищем...
- Я і є законник - юрист за освітою і професією. Мені це приємно чути, коли таке кажуть «поза очі» .
- У вашій передвиборній програмі виписано тактичні і стратегічні завдання задля блага людей, які проживають у виборчому окрузі - окрузі з депресивними районами. Йдеться, насамперед, про непросте - забезпечення інвестицій в містоутворюючі підприємства, створення робочих місць, підвищення оплати праці. Ви стверджуєте, що вже сьогодні зарплату можна підняти з 1500 до 6-7 тис. гривень. Як це можна зробити?
- Нічого фантастичного не пропоную. У багатьох Європейських країнах, куди наші люди поїхали на заробітки, у ціну собівартості продукції закладено 60-70%, які йдуть на оплату праці, в Україні 10-15% - ось вам і вся різниця в зарплатах між нами і європейцями. У нас це зробили нібито, щоб уникнути інфляції (не уникли, бо різко впала платоспроможність населення). До такого заниження оплати праці доклалися деякі галицькі економісти. Вони й сьогодні б'ють себе в груди як борці за народ. Так ось, різницю у 45 відсотків власник підприємства, роботодавець кладе собі в кишеню. Власне, нормальна ціна робочої сили лежить в основі європейських соціальних стандартів, без яких ми ніколи не будемо в Євросоюзі.
Тоді роботодавець, приватний власник менше кладе собі в кишеню, при тому не бідує, модернізовує виробництво, покращує умови праці, що й треба закріпити законодавчо. Звідси більші надходження до пенсійного фонду і до державної казни.
А щоб депутати не кидали у передвиборчому запалі слів на вітер, були матеріально зацікавлені в підвищенні пенсій та зарплат, треба, щоб найвища в країні, депутатська у тому числі, зарплата і пенсія не перевищували у 2-3 рази мінімальну в його регіоні. Нормальні, цивілізовані механізми. А сумління чисте — теж чималий, я б сказав, вічний капітал.
- Упродовж теми виробництва — головного джерела надходжень до бюджету. Новороздільська «Сірка» - не лише містоутворююче, скажемо так - регіоно-, країноутворююче підприємство! Як його реанімувати?
- Спочатку про бюджет. Докладу всіх своїх знань і зусиль як правник із досвідом, щоб, як це робиться у багатьох країнах світу, він формувався знизу вверх, а не навпаки, як маємо. Тоді й на ремонт шкіл, медустанов, будинків культури не треба буде чекати подачок від виборів до виборів, і велосипеда листоноша не виглядатиме з чиєїсь глибокої кишені. А депутати думатимуть про серйозні державницькі речі — законотворчість, спрямовану на підвищення соціальних стандартів у суспільстві...
- ...Про якісні зміни в правоохоронній системі, судовій?
- Це теж моє програмне завдання. Виборність суддів задіює механізм їх підконтрольності громадянському суспільству, виборцям, а не лише високопоставленому чиновнику, з якими можна домовлятися про вічну «шапку Мономаха».
Наступне, як ви висловилися, - реанімація ДГХП «Сірка». Привести інвестора і налагодити виробництво на основі новітніх технологій з врахуванням кон'юнктури світового і внутрішнього споживчого ринку. Маємо немало - реальну привабливість промислового майданчика для хімічного виробництва, вкладення капіталу при соціальній стабільності в державі. Це серйозна сировинна база з готовою інфраструктурою: ТЕЦ, залізниця, енерго- і водопостачання. Будівництво Міністерством енергетики нафтопереробного заводу може забезпечити містові й довколишнім селам понад 10 тисяч робочих місць.
- Чому про це ніхто не турбувався досі?
- Хороше питання. Я його чекав. А яке діло до тієї «Сірки» кумів, сватів, «тушок» і політиканів, які потрапляють в закриті списки прохідних партій? Вони, може, й не чули про Новий Розділ, Золочів чи Перемишляни.
Досі не вирішене питання утилізації гудронів, завезених років, певно, десять тому на Миколаївщину з Угорщини, лежать під відкритим небом, дощі вимивають отруту у водоносні пласти, у Дністер. Це джерело підвищених ризиків для здоров'я не лише місцевих жителів.
Тут справді не все так легко і просто. Попередньо можу сказати: для вирішення цієї проблеми треба лобіювати включення цих відходів, як і фосфатогіпсів, у державну екологічну Програму. Раз і назавжди закрити цю болючу екологічну проблему. Місцевими ресурсами її не вирішити.
Потрібен аналіз спеціалістів сьогоднішнього стану гудронів, рівня їх еконебезпеки, упакування та можливостей переробки з максимальною вигодою для регіону. З цього приводу найближчим часом матиму можливість спілкуватися з Олександром Нікітіним - співробітником Міжнародної організації «Білона», вихідцем із нашого регіону, фахівцем, якого за впровадження екологічних ноу-хау в багатьох країнах світу нагороджено десятками міжнародних відзнак.
- А як щодо такого дріб'язку, як розчищення русел річок Золочівка, Тимковецький Потік, Перегноївка, Махнівка?
- Це не дріб'язок. Під час злив і повеней вода заливає городи і підвали жителів Глинян, Золочева, Поморян, довколишніх сіл. Люди скаржаться, навіть, кажуть, гроші хтось колись збирав, щоб зарадити великій воді. Почати треба з виготовлення проектно-кошторисної документації на розчищення русел цих річок. Важливе питання також - водопостачання та каналізування Глинян, Поморян, району «Заріччя» в Золочеві. Проблемам з малими річками можна і треба зарадити коштами місцевих та обласних екологічних програм, додавши наполегливість, авторитет та енергію народного депутата, місцевого депутатського корпусу.
Цікавим є проект розвитку релігійного туризму на Перемишлянщині, якому треба «приробити ноги». Він активізує розвиток соціальної інфраструктури, створить робочі місця, сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу. І все на базі такого природного ресурсу, як екологічно чисте та історично цікаве середовище.
Щодо історичного середовища. Мабуть не випадково Золочівщину століття тому обрали для літньої резиденції короля...
А містечко Сасів з його курортним потенціалом оцінив у свій час цісар Франц - Йосиф та багаті люди краю… На минуле треба дивитися прагматично, на користь сьогодення.
Завершую вашими ж словами: треба додавати зусилля тих, хто йде до влади з совістю і компетентністю, щоб працювали, а не здирали після виборів з людей у кілька разів більше, ніж роздали, добуваючи мандат депутата. Дякую, з Вами цікаво було розмовляти.
